І
Синяя краска неба,
Жёлтая сыпь пустыни,
Серый урок прощенья –
Это Господен свет.
Где бы я в жизни не был,
Знаю пути простые,
Что нас ведут к спасенью
Через блокады лет.
Пр-в:
Сотканы, мы сотканы,
Господь, любовью Твой созданы,
Иисус рукой Твоей ведомы мы…
Святой Дух, пылай в груди.
Сколько путей пройдено
Между крутыми склонами,
Тропами горными –
Бог всегда впереди.
Господь, свети, вовек свети!
На Твоей крови
Солнца отблеск кривой.
Господь, веди, вперёд веди
По стези любви
В Вечный город Свой.
ІІ
Когда взираю, Боже,
Я на Твоё творенье,
То замираю, Отче,
Перед величьем сим:
Летний денёк погожий,
Птиц перелётных пенье,
Иль за завесой ночи
Белая стужа зим…
ІІІ
Это Твоей рукою
Создано звёзд мерцанье
Это Твоё веленье –
Счастие для детей.
Кто мы есть пред Тобою?
Лишь ветерка дыханье.
Только Своею сенью
Ты защитил людей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
