Звучить Господнє слово до кожного із нас,
Вставай! – іди трудися, як Йонові колись.
Ніневія місто є велике і зло кругом царить
Гріх наповнив землю, Христос в дворах стоїть.
А ти такий упертий тікаєш у Тарміш,
Лице Господнє бачить і бурю наведе,
Через твій непослух, корабель розіб’є,
Вітри уже знялися, налякані моряки,
А ти спокійно спиш у човні на кормі.
Вставай поклич до Бога –
Так слово знов звучить.
Дивись, щоб через тебе
Не загинув твій сусід.
Ти новий є Ізраїль і це ти покажи –
Служи живому Богу і світло бережи.
Не будеш ти трудитись – у море упадеш,
А там велика риба, підхопить враз тебе.
Кричать ти будеш дуже, там хвилі й буруни,
І очерет обвиє голову тобі.
Молись й тоді до Бога – почує Він тебе,
До берега сухого тебе Він доведе.
І слово знов лунає, вставай, іди скоріш,
Бо гріх покрив так землю, наче як спориш.
Скажи про любов Христову, що вмер за кожен гріх,
Верета та окови Він може знять в цю мить.
Ти бачиш скільки люду, великих і малих
За них страдав Спаситель, там в Гефсимані, на горі!
І кров свята лилася – очистить всякий гріх
Скоріше піднімайся і ближнім розкажи,
Бо Ніневія велика – ходьби аж на три дні.
А ти Господнє слово звіщай у кожнім дні.
Бо день іде на захід і вечір настає,
Звіщай Господню милість, бо скоро Він гряде,
На Нього поклади надію ти свою
Осяє Ісус світлом дорогу всю твою.
Амінь.
Прочитано 10663 раза. Голосов 3. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : За Христа - Калеников Прохор «Были и лжепророки в народе (иудейском), как и у вас будут лжеучители, которые введут пагубные ереси и, отвергаясь искупившего их Господа, навлекут сами на себя скорую погибель. И многие последуют их разврату, и через них путь истины будет в поношении». 2 Кефы (Петр)2:1-2.
8 Грехами народа Моего кормятся они, и к беззаконию его стремится душа их. 9 И что будет с народом, то и со священником; и накажу его по путям его, и воздам ему по делам его.
Люди заменили поклонение Богу поклонением царице небесной: «Дети собирают дрова, а отцы разводят огонь, и женщины месят тесто, чтобы делать пирожки для богини неба и совершать возлияния иным богам, чтобы огорчать Меня» (Иер. 7:18). Данная традиция настолько прочно укоренилась в то время среди народа Божия, что в ответ на предложение вернуться к поклонению истинному Богу пророк Иеремия услышал следующее: «Слова, которые ты говорил нам именем Господа, мы не слушаем от тебя; но непременно будем делать все то, что вышло из уст наших, чтобы кадить богине неба и возливать ей возлияния, как мы делали, мы и отцы наши, цари наши и князья наши» (Иер. 44:16,17)
